Благодарю Тебя, мой Пастырь!
Меня, овцу, вернул ты в паству.
Когда душою я страдала,
Одна в пустыне в зной блуждала.
Мне страшно было, одиноко.
От стада я ушла далёко.
«О, помогите!» - я кричала.
Но мне лишь эхо отвечало.
И, так блуждая, в ров упала.
А по следам шёл лев, рыкая.
Я воззвала к Тебе в час скорбный:
«Спаси меня, о Пастырь добрый!»
Оставив девяносто девять,
Ты шёл одну спасать от зверя.
«Не бойся, Я иду, овечка!
Спасу тебя, возьму на плечи».
Меня, израненную Ты
Извлёк из рва, из темноты.
И лев коварный отступил,
В бессильи громко возопив.
Ты взял меня на плечи сильные,
Такую слабую, бессильную.
И под Твоей защитой, Пастырь,
Забыла я свои напасти.
А принеся меня домой
Сказал: порадуйтесь со Мной.
Вот Я нашёл мою овечку.
И будет в пастве она вечно.
Так небо радуется в вышних
О кающейся душе грешной.
Ликуют Ангелы Творца:
«Нашлась пропавшая овца!»
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
